- біситися
- [б'іси/тиес'а]
б'ішу/с'а, -сиес'а, -сиец':а, -с'ац':а; нак. -си/с'а, -с'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обѣситися — (1) 1. Повиснуть, остаться висеть: Скочи (Всеслав) отъ нихъ лютымъ звѣремъ въ плъночи изъ Бѣлаграда, обѣсися синѣ мьглѣ. 35. Елень же восхити царя рогомъ своимъ за поясъ, и обѣсися на рогу его. Хрон. 1512 г., 353 (XVI в.) … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
завіситися — дієслово доконаного виду повіситися) діал … Орфографічний словник української мови
завіситися — і/шуся, і/сишся, док., діал. Повіситися … Український тлумачний словник
збіситися — збішу/ся, збі/сишся, розм., рідко. Док. до біситися … Український тлумачний словник
виміситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
звіситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перевіситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підвіситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повіситися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
біситися — бішу/ся, бі/сишся, недок., перех. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати … Український тлумачний словник
виміситися — див. вимішуватися I … Український тлумачний словник